піфос
ПІ́ФОС, у, ч.
Велика глиняна давньогрецька яйцеподібна посудина для зберігання зерна, води, вина тощо, яку зазвичай закопували в землю.
Глиняний посуд розділяється на посудини господарського призначення (піфоси для зберігання зерна), кухонний та столовий (з наук. літ.);
Набуває поширення кухонна тара – посудини-зерновики, корчаги, піфоси (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піфос — пі́фос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- піфос — -а, ч. Велика глиняна посудина з гострим дном. У Стародавній Греції в піфосі зберігали господарські запаси. Відомий також у народів Кавказу та Середньої Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піфос — пі́фос (від грец. πίθος – глиняний глек) велика гостродонна глиняна посудина. У Стародавній Греції у П. зберігали господарські запаси. Відома також у народів Кавказу та Середньої Азії. Словник іншомовних слів Мельничука
- піфос — У стародавньому світі вел. глиняна посудина (вис. до 2 м) для зберігання продовольства (збіжжя, олії), часто вкопана у землю. Універсальний словник-енциклопедія