піфос

У стародавньому світі вел. глиняна посудина (вис. до 2 м) для зберігання продовольства (збіжжя, олії), часто вкопана у землю.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піфос — пі́фос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. піфос — -а, ч. Велика глиняна посудина з гострим дном. У Стародавній Греції в піфосі зберігали господарські запаси. Відомий також у народів Кавказу та Середньої Азії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піфос — ПІ́ФОС, у, ч. Велика глиняна давньогрецька яйцеподібна посудина для зберігання зерна, води, вина тощо, яку зазвичай закопували в землю. Словник української мови у 20 томах
  4. піфос — пі́фос (від грец. πίθος – глиняний глек) велика гостродонна глиняна посудина. У Стародавній Греції у П. зберігали господарські запаси. Відома також у народів Кавказу та Середньої Азії. Словник іншомовних слів Мельничука