1. Словник української мови у 20 томах

пічурка

ПІЧУ́РКА, и, ж.

1. Заглиблення в зовнішній стіні печі.

Потомлені козаки попростягались на долівці, а Марко витяг з пічурки глек з водою і клунок з сухарями (О. Стороженко);

Зосталася серед снігів купа вугілля, трісок, і піч з димарем, і побиті горщики на припічку, а в пічурці пучечок сухеньких гвоздик од пристріту (О. Довженко).

2. розм. Невелика пічка.

Кілька жінок туляться на лавках, гріючись по черзі біля поганенької пічурки, що поставлена в кутку (І. Кочерга);

Господарював сам. Печі не топив..; жив на сухому пайку, – то сусідка пекла яку паляницю.., то випікав у пічурці картоплю (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пічурка — пічу́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пічурка — -и, ж. 1》 Заглиблення в зовнішній стіні печі. 2》 розм. Невелика пічка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пічурка — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. Словник синонімів української мови
  4. пічурка — ПІЧУ́РКА, и, ж. 1. Заглиблення в зовнішній стіні печі. Потомлені козаки попростягались на долівці, а Марко витяг з пічурки глек з водою і клунок з сухарями (Стор. Словник української мови в 11 томах
  5. пічурка — Пічу́рка, -ки ж. Печурка, ниша въ печи. Словник української мови Грінченка