1. Словник української мови в 11 томах

пічурка

ПІЧУ́РКА, и, ж.

1. Заглиблення в зовнішній стіні печі.

Потомлені козаки попростягались на долівці, а Марко витяг з пічурки глек з водою і клунок з сухарями (Стор., І, 1957, 391);

Зосталася серед снігів купа вугілля, трісок, і піч з димарем, і побиті горщики на припічку, а в пічурці пучечок сухеньких гвоздик од пристріту (Довж., III, 1960, 352).

2. розм. Невелика пічка.

Кілька жінок туляться на лавках, гріючись по черзі біля поганенької пічурки, що поставлена в кутку (Коч., П’єси, 1951, 307);

Господарював сам. Печі не топив..; жив на сухому пайку, — то сусідка пекла яку паляницю.., то випікав у пічурці картоплю (Збан., Сеспель, 1961, 317).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пічурка — пічу́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пічурка — -и, ж. 1》 Заглиблення в зовнішній стіні печі. 2》 розм. Невелика пічка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пічурка — ПІЧУ́РКА, и, ж. 1. Заглиблення в зовнішній стіні печі. Потомлені козаки попростягались на долівці, а Марко витяг з пічурки глек з водою і клунок з сухарями (О. Словник української мови у 20 томах
  4. пічурка — ПІЧ (споруда для опалення приміщення, готування їжі), ПІ́ЧКА розм.; ПІЧУ́РКА розм. (невелика); ГРУ́БА, ГРУ́БКА (для опалення); ПЛИТА́, ПЛИ́ТКА розм. Словник синонімів української мови
  5. пічурка — Пічу́рка, -ки ж. Печурка, ниша въ печи. Словник української мови Грінченка