пішачок
ПІШАЧО́К, чка́, ч.
Зменш.-пестл. до піша́к 1, 2.
От я їду до чужої країни. Я знову пішачок, маленький олов'яний солдатик, якого можна переставити з Західного фронту на Східний, навіть не спитавши, чи бажає він того, чи ні (П. Колесник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пішачок — пішачо́к 1 іменник чоловічого роду фігура в шахах пішачо́к 2 іменник чоловічого роду, істота несамостійна, невпливова людина Орфографічний словник української мови
- пішачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до пішак 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пішачок — ПІШАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до піша́к 1, 2. От я їду до чужої країни. Я знову пішачок, маленький олов’яний солдатик, якого можна переставити з Західного фронту на Східний, навіть не спитавши, чи бажає він того, чи ні (Кол., На фронті.., 1959, 21). Словник української мови в 11 томах