пішачок

ПІШАЧО́К, чка́, ч.

Зменш.-пестл. до піша́к 1, 2.

От я їду до чужої країни. Я знову пішачок, маленький олов'яний солдатик, якого можна переставити з Західного фронту на Східний, навіть не спитавши, чи бажає він того, чи ні (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пішачок — пішачо́к 1 іменник чоловічого роду фігура в шахах пішачо́к 2 іменник чоловічого роду, істота несамостійна, невпливова людина Орфографічний словник української мови
  2. пішачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до пішак 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пішачок — ПІШАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до піша́к 1, 2. От я їду до чужої країни. Я знову пішачок, маленький олов’яний солдатик, якого можна переставити з Західного фронту на Східний, навіть не спитавши, чи бажає він того, чи ні (Кол., На фронті.., 1959, 21). Словник української мови в 11 томах