пішачок

пішачо́к 1

іменник чоловічого роду

фігура в шахах

пішачо́к 2

іменник чоловічого роду, істота

несамостійна, невпливова людина

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пішачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до пішак 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пішачок — ПІШАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до піша́к 1, 2. От я їду до чужої країни. Я знову пішачок, маленький олов'яний солдатик, якого можна переставити з Західного фронту на Східний, навіть не спитавши, чи бажає він того, чи ні (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
  3. пішачок — ПІШАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до піша́к 1, 2. От я їду до чужої країни. Я знову пішачок, маленький олов’яний солдатик, якого можна переставити з Західного фронту на Східний, навіть не спитавши, чи бажає він того, чи ні (Кол., На фронті.., 1959, 21). Словник української мови в 11 томах