пішачок
пішачо́к 1
іменник чоловічого роду
фігура в шахах
пішачо́к 2
іменник чоловічого роду, істота
несамостійна, невпливова людина
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пішачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до пішак 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пішачок — ПІШАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до піша́к 1, 2. От я їду до чужої країни. Я знову пішачок, маленький олов'яний солдатик, якого можна переставити з Західного фронту на Східний, навіть не спитавши, чи бажає він того, чи ні (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
- пішачок — ПІШАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до піша́к 1, 2. От я їду до чужої країни. Я знову пішачок, маленький олов’яний солдатик, якого можна переставити з Західного фронту на Східний, навіть не спитавши, чи бажає він того, чи ні (Кол., На фронті.., 1959, 21). Словник української мови в 11 томах