пішник
ПІШНИ́К, а́, ч., діал.
Стежка.
При найбільшій небезпеці йому здавалося, наче батько був поруч і шептав на вухо: “Вправо, синку, там пішник, тут обережно, перед тобою скеля, а там потік...” (М. Томчаній).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пішник — пішни́к іменник чоловічого роду, істота стежка діал. Орфографічний словник української мови
- пішник — див. дорога; стежка Словник синонімів Вусика
- пішник — -а, ч., діал. Стежка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пішник — СТЕ́ЖКА (вузька пішохідна дорога, протоптана людьми або звірами чи спеціально зроблена людьми), СТЕЖИ́НА, ДОРІ́ЖКА, ТРОПА́, СТЕЖА́ поет., СТЕЗЯ́ заст., ПІШНИ́К діал., ТАСЬМА́ діал., ТРОПО́К діал.; ПЛАЙ діал. Словник синонімів української мови
- пішник — ПІШНИ́К, а́, ч., діал. Стежка. При найбільшій небезпеці йому здавалося, наче батько був поруч і шептав на вухо: «Вправо, синку, там пішник, тут обережно, перед тобою скеля, а там потік…» (Томч., Закарп. опов., 1953, 8). Словник української мови в 11 томах