пішник

див. дорога; стежка

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пішник — пішни́к іменник чоловічого роду, істота стежка діал. Орфографічний словник української мови
  2. пішник — -а, ч., діал. Стежка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пішник — ПІШНИ́К, а́, ч., діал. Стежка. При найбільшій небезпеці йому здавалося, наче батько був поруч і шептав на вухо: “Вправо, синку, там пішник, тут обережно, перед тобою скеля, а там потік...” (М. Томчаній). Словник української мови у 20 томах
  4. пішник — СТЕ́ЖКА (вузька пішохідна дорога, протоптана людьми або звірами чи спеціально зроблена людьми), СТЕЖИ́НА, ДОРІ́ЖКА, ТРОПА́, СТЕЖА́ поет., СТЕЗЯ́ заст., ПІШНИ́К діал., ТАСЬМА́ діал., ТРОПО́К діал.; ПЛАЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. пішник — ПІШНИ́К, а́, ч., діал. Стежка. При найбільшій небезпеці йому здавалося, наче батько був поруч і шептав на вухо: «Вправо, синку, там пішник, тут обережно, перед тобою скеля, а там потік…» (Томч., Закарп. опов., 1953, 8). Словник української мови в 11 томах