піїтика

ПІЇ́ТИКА, и, ж., книжн., заст.

Поетика.

Теорія поезії – піїтика – займала одне з перших місць серед наук, що викладались у Києво-Могилянській академії (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піїтика — пії́тика іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. піїтика — -и, ж., книжн., заст. Поетика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піїтика — Див. поетика Словник іншомовних слів Мельничука
  4. піїтика — Пії́тика = пое́тика Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. піїтика — ПІЇ́ТИКА, и, ж., книжн., заст. Поетика. Теорія поезії — піїтика — займала одне з перших місць серед наук, що викладались у Києво-Могилянській академії (Іст. укр. літ., І, 1954, 91). Словник української мови в 11 томах