п'ята

П'ЯТА́, и́, ж.

1. Задня частина ступні.

Більше в розумного розуму в п'яті, як у дурня в голові (прислів'я);

Інший в ноги кланяється, а за п'яти кусає (Номис);

Турн злобно сильною п'ятою На труп Палланта настоптав (І. Котляревський);

Йшли [паничі] модною походою, ступаючи на п'яти, розхитуючись і здійнявши плечі вгору (Леся Українка);

Хоч було темно, Тараса впізнали по старій батьковій свиті, що теліпалась мало не по п'ятах (С. Васильченко);

Володя спочивать не хоче, все йде та йде .. Ноженята в густім пилу. Кругом пече, а особливо в босі п'яти... (В. Сосюра);

– Клятий черевик ногу натер на п'яті (М. Томчаній);

// Частина панчохи, шкарпетки, взуття, яка закриває цю частину ступні.

Ледве встигла [панна] проколивати повз них на резинових п'ятах, а вже Мартині щоки залляв густий рум'янець (М. Коцюбинський).

2. Опорна частина чого-небудь, або місце чи засіб з'єднання з чимсь.

Край п'яти тієї скелі розсипались, мов курчата круг квочки, малесенькі селянські й міщанські хатки (М. Старицький);

Склепали гострими кінцями докупи дві звичайні коси, приладнали кілька грузил, а до п'ят коси прив'язали по вірьовці (О. Донченко);

// буд. Нижня опорна частина арки чи склепіння або верхній камінь підпори, що несе арку.

Головними елементами кам'яного моста є опори, склепіння і надсклеписта будова .. Склепіння спирається на опори за допомогою п'ят (з наук. літ.).

◇ [Аж] під п'я́ти пече́ див. пекти́;

(1) [Аж] по [са́мі] п'я́ти; [аж] до [са́мих] п'ят – дуже довгий.

– Дозволь мені, мати, Дівчину узяти, Що у неї русі коси Аж по самі п'яти (Л. Дмитерко);

У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п'ят, свитині невиразного якогось кольору (Г. Хоткевич);

Аж п'я́ти губи́ти див. губи́ти;

[Аж] у п'я́ти б'є див. би́ти;

(2) Ахілле́сова п'ята́ кого, чого, чия і без дод., книжн. – найвразливіше, найслабкіше місце у когось.

– Уміння виховувати словом було і – поки ще, на жаль, – залишається ахіллесовою п'ятою теорії і практики нашого виховання (В. Сухомлинський);

Нині трансплантація органів і тканин – лакмусовий папір і ахіллесова п'ята медичної науки наших днів (із журн.);

І берилій має “ахіллесову п'яту”. За високих температур стає ламким і кришиться (із журн.);

Від ма́ківки до п'ят див. ма́ківка;

Врі́зати (підрі́зати) п'я́ти див. урі́зувати¹;

Гна́тися (іти́, ходи́ти і т. ін.) по п'я́тах див. гна́тися;

Дух у п'я́ти залі́з (ввійшо́в) див. дух;

(3) Душа́ аж в п'я́тах (д) див. душа́;

(4) Душа́ вже й в п'я́тах (д) див. душа́;

Душа́ в п'я́ти (п'я́тки) тіка́є (опуска́ється, хова́ється і т. ін.) / втекла́ (опусти́лася, схова́лася і т. ін.) <�Душа́ [аж] у п'я́тах (у п'я́тках)> див. душа́;

Заганя́ти / загна́ти ду́шу в п'я́ти див. заганя́ти¹;

Ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т. ін.) / нама́зати (зма́зати, намасти́ти, помасти́ти і т. ін.) [са́лом (сма́льцем)] п'я́ти (рідше п'я́тки) див. ма́зати;

(5) Ма́зати п'я́ти (д) див. ма́зати;

(6) Масти́ти п'я́ти (д) див. ма́зати;

(7) Масти́ти сма́льцем п'я́ти (д) див. ма́зати;

Мигну́ти (мелькну́ти) п'я́тами див. мигну́ти;

Накива́ти (рідше закива́ти) / кива́ти п'я́тами див. накива́ти;

Насіда́ти на п'я́ти (на ши́ю) див. насіда́ти;

Наступа́ти / рідше наступи́ти на хвоста́ (на п'я́ти) див. наступа́ти;

Но́ги (п'я́ти, сту́пні) прикипа́ють (прироста́ють) / прикипі́ли (приросли́) до землі́ (ка́меня, мі́сця і т. ін.) див. нога́;

Пекти́ п'я́ти див. пекти́;

(8) Підма́зувати п'я́ти (д) див. ма́зати;

(9) Під п'ято́ю у кого, чиєю, зі сл. бу́ти, сиді́ти, перебува́ти і т. ін.:

а) у залежності від кого-небудь.

Був же [Степан] такий тихий та боязкий, вічно під п'ятою у своєї Соломії сидів, а це бач як вирвався наперед (В. Кучер);

Православний клерикалізм .. перебував під п'ятою російського самодержавства (із журн.);

б) під гнітом, утиском кого-небудь.

Листи.., хоч і з великим запізненням, але все ж одержували їх, а от ті, чий край був під п'ятою окупантів, гірко зітхали (В. Кучер);

Разом з холодною зимою 1878 року спливла інша зима – зима майже п'ятивікового перебування [болгарського народу] в турецькій неволі, під п'ятою султанів, пашів (із журн.);

П'я́ти врі́зати див. урі́зувати¹;

Се́рце впа́ло до п'ят <�Се́рце опини́лося в п'я́тах> див. се́рце.