п'ятак

П'ЯТА́К, а́, ч., розм.

1. Монета або грошова сума у п'ять копійок.

Ще в школі, Таки в учителя-дяка, Гарненько вкраду п'ятака .. та й куплю Паперу аркуш (Т. Шевченко);

Дід брав за літо по п'ятаку од вівці (Панас Мирний);

Ось пиріжечки якісь у корзині несе хлопець, вигукує. Чи хоч за п'ятака купить проковтнуть чого? (А. Тесленко);

На Великдень 1909 року паноптикум приїхав до міста з новим чудом: крім відомих уже воскових постатей, там за додаткового п'ятака показували в окремому темному відсіку “живі картинки” (Б. Антоненко-Давидович);

Васько похмуро притискає великий мідний п'ятак до правого ока – спухлого і почорнілого (Ю. Смолич);

Її нужда прогнала з дому, І у маєтку степовому Вдові поклали за труди П'ятак на тиждень і хлібину (М. Нагнибіда);

Петро тим часом затримався на базарі. Він зацікавився отою базарною рулеткою .. став п'ятака – обов'язково щось виграєш (Д. Бузько);

* Образно. Приберіть геть всі п'ятаки мідних правд. Залиште тільки чисте золото правди (О. Довженко);

Осики тремтливо роняли багряні п'ятаки листя, розлучаючись з тим останнім скарбом своїм (О. Бердник);

* У порівн. Уже світовая зірниця Була на небі, як п'ятак (І. Котляревський);

* Образно. * У порівн. З усього худого, гострого обличчя його [Трохима], кольору мідного п'ятака, з густим ряботинням, виявлялась здержана [стримана], зла нетерплячка (В. Винниченко);

* Образно. * У порівн. Нижче вух у Бараболі двома п'ятаками вибиваються рухливі м'язи (М. Стельмах).

2. перен., рідко. Те саме, що п'ятачо́к 2.

Передчуття катастрофи швидко зникало, навкруги наче розвиднялось, тісний п'ятак плацдарму роздався вшир (О. Гончар);

Камери на п'ятаку прогулянки мінялися, і в третій черзі Юрко раптом угледів сутулого Свербивуса (П. Козланюк).

◇ Гля́нув (подиви́вся, зи́ркнув і т. ін.), на́че (нена́че і т. ін.) п'ятака́ дав (подарува́в, ки́нув і т. ін.) див. гля́нути;

(1) За п'ята́к (за п'ятака́) <�За зла́маний п'ята́к>:

а) (зі сл. продавати, продаватися і т. ін., зневажл.) не вагаючись, з готовністю.

Вчинків його славних люди не зазнали. Драгів [друзів] мав, що раді б за п'ятак продати (П. Грабовський);

б) даром, марно.

Одні невмиті, .. босі й голі на смерть ідуть за п'ятака (В. Сосюра);

Так усе майбутнє і минуле Пропаде за зламаний п'ятак (Л. Первомайський);

(2) На п'ята́к – зовсім мало, небагато.

Придививсь пічник-мастак: Тяга йде не дуже, – Діла цього – на п'ятак, Любий ти наш друже... (А. Малишко);

Не ва́ртий (не варт) [і] [ла́маного] гроша́ (карбо́ванця, [щерба́тої] копі́йки, шага́, ше́ляга, [мі́дного] п'ятака́) [в база́рний день] див. ва́ртий;

Па́ра п'ята́к див. па́ра¹;

Пропа́сти за п'ята́к див. пропада́ти;

(3) П'ята́к па́ра (д) див. па́ра¹; Розмі́нювати / розміня́ти честь на п'ятаки́ див. розмі́нювати;

Ціна́ п'ята́к див. ціна́.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'ятак — п'ята́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. п'ятак — -а, ч., розм. 1》 Монета або грошова сума у п'ять копійок. За п'ятак — дуже дешево, майже задарма. 2》 перен., рідко. Те саме, що п'ятачок 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. п'ятак — (-а) ч. 1. крим. Місце збору злодіїв і повій. СЖЗ, 87. 2. крим. Особа, яку переслідує основна маса в'язнів. СЖЗ, 87; ЯБМ, 2, 267. 3. мол. Круглий танцмайданчик. ПСУМС, 59. Словник жарґонної лексики української мови
  4. п'ятак — ДЕ́ШЕВО (про невисоку ціну), НЕДО́РОГО, ЗАДЕ́ШЕВО, УТРИ́ДЕШЕВА (ВТРИ́ДЕШЕВА) підсил., НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) розм., ЗА БЕ́ЗЦІНЬ (БЕЗЦІ́НОК) (БЕ́ЗЦІН рідше), ЗА ПІВДА́РМА розм., ЗА П'ЯТА́К (П'ЯТАКА́) розм., ТА́НО діал. Словник синонімів української мови