п'ятірка

П'ЯТІ́РКА, и, ж.

1. Назва цифри і числа 5;

// розм. Назва різновидів міського транспорту – (трамвая, тролейбуса, автобуса), що позначених цією цифрою.

Поїдемо на п'ятірці.

2. Найвища шкільна оцінка (за п'ятибальною системою ряду країн), що означає “відмінно”.

Замість подарунка, я ніс матері “п'ятірку”, яку не так легко було добути в Никанора Івановича Клевцова, прозваного в гімназії за довготелесість “Макароном” (Б. Антоненко-Давидович);

За перший місяць уже й висунувся [Павлуша] в число перших по балах: п'ятірки, четвірки (А. Головко);

У нього й зошити такі: ні плямочки нема! І всі в п'ятірках сторінки, – я бачила сама (Н. Забіла);

Від першого класу був [Гена] зразковий, самі п'ятірки приносив додому, а тут збунтувавсь, вийшов з-під контролю, почав з дому тікати (О. Гончар);

Ніжнозвучну сповідь Каті перервали слова вчительки: – Катю! За твою імпровізацію на уроці літератури тобі слід поставити п'ятірку (О. Бердник).

3. розм. Грошовий знак або сума в п'ять гривень, карбованців (рідше інших грошових одиниць).

Середнім, туго налитим жиром пальцем, ніби граючись, ловко викидав [Січкар] з заяложеної калитки золоті п'ятірки чи срібні карбованці (М. Стельмах);

– Хочу просити вас, батюшко, щоб підождали трохи з грішми за похорон .. – Ти мені вже винен п'ятірку та три пуди борошна (О. Донченко).

4. розм. Група з п'яти чоловік, тварин, предметів і т. ін.

Тарас дав знак п'яній п'ятірці запорожців (О. Довженко);

П'ятірока сивих плотарів Сиділа в тінях яворів (А. Малишко);

З п'ятірки новостворених банків виокремлюються два – “Лідер” і “Арма” (з газ.).

5. Гральна карта, що має п'ять очок.

Піти з п'ятірки.