1. Словник української мови у 20 томах

п'ятірко

П'ЯТІ́РКО, невідм., числ. кільк., збірн., розм.

Те саме, що п'я́теро.

[Химка:] Після батька ми зосталися невеличкими; а нас було п'ятірко (Панас Мирний);

Там, де мається яких п'ятірко-шестірко овечат, так кожна крапелина молока на обрахунку (Г. Хоткевич);

Через плече Свиридові почепили торбу, куди вліз кусень хліба, дві цибулини, сіль, п'ятірко варених картоплин (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'ятірко — п'яті́рко числівник кількісний п'ятеро збірн., розм. Орфографічний словник української мови
  2. п'ятірко — числ. П'ятеро. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. п'ятірко — П'ятірко числ. Пятеро. У старшого нема, дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко. Г. Барв. 130. Словник української мови Грінченка