1. Словник української мови у 20 томах

п'ятірня

П'ЯТІРНЯ́, рідко П'ЯТЕРНЯ́, і, ж., розм.

Долоня руки з пальцями; кисть руки.

Люди хрестились не трьома пальцями, а всією п'ятірнею (І. Нечуй-Левицький);

Христя, мов сонна, поворухнулася, спустила руку з печі. Свирид так і уп'явсь своєю п'ятернею (Панас Мирний);

Афонька неодмінно засуне брудну п'ятерню під шапку й довго шкребе там у зарослому покошланому волоссі (Б. Антоненко-Давидович);

П'ятірнею зачісував [Євген Вікторович] назад чорну чуприну (Іван Ле);

Ззаду на плече Харкевича лягла важка п'ятірня (С. Голованівський);

Йосип ніби проковтнув щось гірке і причесав п'ятернею чорний чуб (Б. Харчук);

Надміру звеселий, червоний, як печений рак, нарешті ввалився Андрусь до хати, став на порозі й захитався, чіпко вхопившись за одвірок розчепіреною п'ятернею (І. Нижник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'ятірня — п'ятірня́ іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. п'ятірня — див. долоня Словник синонімів Вусика
  3. п'ятірня — рідко п'ятерня, -і, ж., розм. Долоня руки з пальцями; кисть руки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. п'ятірня — КИСТЬ (частина руки), П'ЯТІРНЯ́ розм. Я побачив, що Ромка обмотала хусткою кисть руки (Л. Смілянський); Знявши плескату кепку, Марко п'ятірнею скуйовдив волосся (С. Журахович). Словник синонімів української мови