п'ятірочник
П'ЯТІ́РОЧНИК, а, ч., розм.
Той, хто вчиться на “п'ятірки” (за п'ятибальною системою оцінювання).
– П'ятірочник не будуватиме школу біля дороги, він досить розумний і розвинений, – продовжують діти (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- п'ятірочник — п'яті́рочник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- п'ятірочник — -а, ч., розм. Учень, який зазвичай отримує п'ятірки; відмінник. Великий тлумачний словник сучасної мови