п'ятірочник
п'яті́рочник
-а, ч., розм.
Учень, який зазвичай отримує п'ятірки; відмінник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- п'ятірочник — п'яті́рочник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- п'ятірочник — П'ЯТІ́РОЧНИК, а, ч., розм. Той, хто вчиться на “п'ятірки” (за п'ятибальною системою оцінювання). – П'ятірочник не будуватиме школу біля дороги, він досить розумний і розвинений, – продовжують діти (із журн.). Словник української мови у 20 томах