рабовласник
РАБОВЛА́СНИК, а, ч.
У рабовласницькому суспільстві – власник, володар рабів та всіх засобів виробництва.
Рабовласник вважав раба такою ж своєю власністю, як і всяку іншу належну йому річ (з навч. літ.);
Нелюдські вчинки білих рабовласників, їх могутність і жорстокість спричинялись до запустіння цілих океанських архіпелагів (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рабовласник — рабовла́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- рабовласник — -а, ч. У рабовласницькому суспільстві – власник, володар рабів та всіх засобів виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рабовласник — РАБОВЛА́СНИК, а, ч. У рабовласницькому суспільстві — власник, володар рабів та всіх засобів виробництва. Рабовласники і раби — перший великий поділ на класи (Ленін, 39, 1973, 65); Рабовласник вважав раба такою ж своєю власністю... Словник української мови в 11 томах