рабовласник
РАБОВЛА́СНИК, а, ч. У рабовласницькому суспільстві — власник, володар рабів та всіх засобів виробництва.
Рабовласники і раби — перший великий поділ на класи (Ленін, 39, 1973, 65);
Рабовласник вважав раба такою ж своєю власністю, як і всяку іншу належну йому річ (Іст. СРСР, І, 1956, 10);
Нелюдські вчинки білих рабовласників, їх могутність і жорстокість спричинялись до запустіння цілих океанських архіпелагів (Довж., Зач. Десна, 1957, 440).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рабовласник — рабовла́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- рабовласник — -а, ч. У рабовласницькому суспільстві – власник, володар рабів та всіх засобів виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рабовласник — РАБОВЛА́СНИК, а, ч. У рабовласницькому суспільстві – власник, володар рабів та всіх засобів виробництва. Рабовласник вважав раба такою ж своєю власністю, як і всяку іншу належну йому річ (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах