рабовласник

РАБОВЛА́СНИК, а, ч. У рабовласницькому суспільстві — власник, володар рабів та всіх засобів виробництва.

Рабовласники і раби — перший великий поділ на класи (Ленін, 39, 1973, 65);

Рабовласник вважав раба такою ж своєю власністю, як і всяку іншу належну йому річ (Іст. СРСР, І, 1956, 10);

Нелюдські вчинки білих рабовласників, їх могутність і жорстокість спричинялись до запустіння цілих океанських архіпелагів (Довж., Зач. Десна, 1957, 440).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рабовласник — рабовла́сник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рабовласник — -а, ч. У рабовласницькому суспільстві – власник, володар рабів та всіх засобів виробництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рабовласник — РАБОВЛА́СНИК, а, ч. У рабовласницькому суспільстві – власник, володар рабів та всіх засобів виробництва. Рабовласник вважав раба такою ж своєю власністю, як і всяку іншу належну йому річ (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах