рабовласництво
РАБОВЛА́СНИЦТВО, а, с.
1. Рабовласницький лад.
В першій половині і в середині І тисячоліття н. е. слов’яни відіграли важливу роль в історії Східної Європи, зокрема у поваленні рабовласництва у Східноримській імперії і у феодалізації Візантії (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 348).
2. Те саме, що рабоволоді́ння.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рабовласництво — рабовла́сництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- рабовласництво — -а, с. 1》 Рабовласницький лад. 2》 Те саме, що рабоволодіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рабовласництво — РАБОВЛА́СНИЦТВО, а, с. 1. Рабовласницький лад. В першій половині і в середині І тисячоліття н. е. слов'яни відіграли важливу роль в історії Східної Європи, зокрема у поваленні рабовласництва у Східноримській імперії і у феодалізації Візантії (з наук. літ.). 2. Те саме, що рабоволоді́ння. Словник української мови у 20 томах