рабовласницький
РАБОВЛА́СНИЦЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до рабовла́сник.
Політична влада в Ольвії належала пануючій рабовласницькій меншості — землевласникам, власникам великих ремісничих майстерень, великим купцям і лихварям, які тримали в залежності малоімуще вільне населення, а також рабів, що були власністю рабовласників (Іст. УРСР, І, 1953, 28);
Тільки тепер по-справжньому стало видно, чим була Каховка.. для ненаситних владарів рабовласницького Півдня (Гончар, Таврія, 1952, 120).
2. Заснований на рабстві, рабоволодінні.
Поділ суспільства на класи привів до утворення в IX ст. до н. е. рабовласницької держави Урарту (Іст. СРСР, І, 1957, 12);
Християнство виникло в І столітті в римському рабовласницькому суспільстві (Наука.., 3, 1958, 36).
∆ Рабовла́сницький лад — перша класово-антагоністична суспільно-економічна формація, заснована на експлуатації примусової праці рабів, приватній власності на засоби виробництва і на головного виробника матеріальних благ — людину-раба.
Боротьба рабів проти рабовласників, яка тривала цілі століття, кінець кінцем привела до краху рабовласницького ладу і заміни його прогресивнішим — феодальним (Ком. Укр., 2, 1967, 62).
Значення в інших словниках
- рабовласницький — рабовла́сницький прикметник Орфографічний словник української мови
- рабовласницький — [рабоўласниец'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- рабовласницький — -а, -е. 1》 Прикм. до рабовласник. 2》 Заснований на рабстві, рабоволодінні. Рабовласницький лад — перша суспільно-економічна формація, заснована на експлуатації примусової праці рабів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рабовласницький — РАБОВЛА́СНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до рабовла́сник. Політична влада в Ольвії належала пануючій [панівній] рабовласницькій меншості – землевласникам, власникам великих ремісничих майстерень, великим купцям і лихварям... Словник української мови у 20 томах