рабовласницький
РАБОВЛА́СНИЦЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до рабовла́сник.
Політична влада в Ольвії належала пануючій [панівній] рабовласницькій меншості – землевласникам, власникам великих ремісничих майстерень, великим купцям і лихварям, які тримали в залежності малоімуще [незаможне] вільне населення, а також рабів, що були власністю рабовласників (з наук. літ.);
Тільки тепер по-справжньому стало видно, чим була Каховка .. для ненаситних владарів рабовласницького Півдня (О. Гончар).
2. Заснований на рабстві, рабоволодінні.
Поділ суспільства на класи привів до утворення в IX ст. до н. е. рабовласницької держави Урарту (з навч. літ.);
Християнство виникло в І столітті в римському рабовласницькому суспільстві (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рабовласницький — рабовла́сницький прикметник Орфографічний словник української мови
- рабовласницький — [рабоўласниец'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- рабовласницький — -а, -е. 1》 Прикм. до рабовласник. 2》 Заснований на рабстві, рабоволодінні. Рабовласницький лад — перша суспільно-економічна формація, заснована на експлуатації примусової праці рабів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рабовласницький — РАБОВЛА́СНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до рабовла́сник. Політична влада в Ольвії належала пануючій рабовласницькій меншості — землевласникам, власникам великих ремісничих майстерень, великим купцям і лихварям... Словник української мови в 11 томах