рагуль

РА́ГУЛЬ.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рагуль — Я, ч., знев. Дурень, селюк. Даний ареал заселений гібридними видами: гопнік-рагуль, гопнік «Прикарпатський», гопнікобик (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
  2. рагуль — (-я) ч.; крим., мол. Сільський житель. Попса — музика для лохів, биків, рагулів, тормозів, давнів (Синопсис станіславський необов'язковий); У Львові завжди залишається приблизно та сама кількість сволоти, божевільних, патріотів, громадян, міщан... Словник жарґонної лексики української мови