рагуль

(-я) ч.; крим., мол. Сільський житель. Попса — музика для лохів, биків, рагулів, тормозів, давнів (Синопсис станіславський необов'язковий); У Львові завжди залишається приблизно та сама кількість сволоти, божевільних, патріотів, громадян, міщан, богеми, рогулів, москалів — усіх категорій населення (Ю. Андрухович, Мала інтимна урбаністика); Я, Віктор Неборак, солідарний з нею [Оксаною Забужко] в тому, що з нас, українців, уже довгий час роблять "рогулів" і "жлобів" (В. Неборак, Повернення в Леополіс). ПСУМС, 59; ЯБМ, 2, 298.