радник

РА́ДНИК, а, ч.

1. розм. Те саме, що пора́дник 1.

Сім книг написано [М. Коцюбинським], і тільки останню, сьому, не побачить Горький – радник і критик, друг і спільник (Ю. Яновський);

Бондаренко сказав: – Далеко, хлопці, не заїдете цим паровозом. Один перегін дві години їхали. – А ти, дядю, проходь собі, – змірявши поглядом непроханого радника, сказав велетень (А. Головко).

2. Назва деяких службових посад, а також осіб, що займають ці посади.

У глибокому м'якому кріслі напівлежить сухорлявий радник посольства (В. Козаченко);

Радник міністерства відразу перейшов до справи (І. Кулик).

3. У Росії до 1917 р. – складова частина в назві цивільних чинів різних класів за табелем рангів, а також назва осіб, які мали ці чини.

Не меншим оригіналом був викладач німецької мови Штейнгауер. Цей служака .. страшенно любив, коли його величали “ваше превосходительство”, хоч був лише колезьким радником (В. Канівець).

(1) Ді́йсний ста́тський ра́дник – у дореволюційній Росії – цивільний чин четвертого класу;

(2) Ста́тський ра́дник – у дореволюційній Росії – цивільний чин п'ятого класу.

Я розповів про статського радника Херсонського, який не без підстав твердить, що японські рибопромисловці .. почали прибирати до своїх рук багатства всієї Камчатки (М. Стельмах);

(3) Титуля́рний ра́дник – у дореволюційній Росії – цивільний чин (9 класу), який надавав право на особисте (неспадкове) дворянство.

Одинадцяти років він дістав чин титулярного радника (О. Полторацький).

△ (4) Надві́рний ра́дник іст. – у царській Росії цивільний чин 7-го класу, а також особа, що мала такий чин.

Завербовані втихомирились, а управитель .. сів на коня і помчав до справника, надвірного радника Климова (С. Добровольський);

Опівдні до Мартинівщини прибув карний загін з п'ятдесяти чоловік. Разом з військовими приїхав надвірний радник Липський (П. Кочура);

(5) Тає́мний ра́дник – у дореволюційній Росії – третій цивільний чин за табелем про ранги, який відповідає генерал-лейтенантові; особа, що мала такий чин.