радувати
РА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що.
Викликати почуття радості.
Погомоніти з високим начальством було для Хоми просто-таки втіхою. Особливо його радували зустрічі з Героєм Радянського Союзу гвардії майором Воронцовим (О. Гончар);
Щорс любив верхову їзду і добрих коней. Його радував морозний ранок і якийсь особливий бадьорий ритм, що відчувався в кожному рипінні сідла і в кожному подиху товаришів (О. Довженко);
// чим. Приносити кому-небудь радість своєю сумлінністю, готовністю щось робити і т. ін.
Скромна, тиха Галина .. радує батьків любов'ю до праці (з наук. літ.).
◇ (1) Ра́дувати о́ко – приємно хвилювати, вабити кого-небудь своїм виглядом.
Дивився Григорій на гостю, і серце кров'ю обливалося: невже це та Рута, що колись подобалася йому, радувала око й душу (В. Дрозд);
Тече Псьол... Тече, на сонці вилискує, землю поїть, ліси годує і око радує.. (Остап Вишня).
Значення в інших словниках
- радувати — ра́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- радувати — -ую, -уєш, недок., перех. Викликати почуття радості. || чим. Приносити кому-небудь радість своєю сумлінністю, готовністю щось робити і т. ін. Радувати око. Великий тлумачний словник сучасної мови
- радувати — ра́дувати о́ко. Приємно хвилювати, вабити кого-небудь своїм виглядом. Дивився Григорій на гостю, і серце кров’ю обливалося: невже це та Рута, що колись подобалася йому, радувала око й душу (В. Дрозд); Тече Псьол… Тече, на сонці вилискує, землю поїть, ліси годує і око радує.. (Остап Вишня). Фразеологічний словник української мови
- радувати — ВА́БИТИ (перев. у спол. зі сл. зір, око, погляд і т. ін. — привертати увагу приємним виглядом, красою тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ПРИВЕРТА́ТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ПРИКО́ВУВАТИ, СПОКУША́ТИ, ЧАРУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
- радувати — РА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Викликати почуття радості. Погомоніти з високим начальством було для Хоми просто-таки втіхою. Особливо його радували зустрічі з Героєм Радянського Союзу гвардії майором Воронцовим (Гончар, III, 1959, 203)... Словник української мови в 11 томах
- радувати — Радува́ти, -ду́ю, -єш гл. Совѣщаться, держать совѣтъ. Почали радувати про військові речі. К. ЧР. 28. На людей твоїх радують нечестиву раду. К. Псал. 192. --------------- Радувати, -дую, -єш гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183. Словник української мови Грінченка