радуватися
РА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
Те саме, що раді́ти.
Та й сама радувалась, дивлячись на життя їх, миле та любе (Марко Вовчок);
Радувався потай прикажчик, стежачи за сінокосом (О. Гончар);
– Леонід тут поповиглядав тебе з Васильком... І шкодував дуже, що так вийшло, і радувався за тебе (О. Гончар);
Не радуйся чужому лихові (прислів'я);
Старі тішаться та радуються своєю дитиною (Марко Вовчок).
◇ [Аж] душа́ (се́рце) раді́є (ра́дується) див. душа́;
(1) Оце́ тобі́ на та ра́дуйся! – уживається при вираженні здивування, заперечення і т. ін.
– А ти хвостом не крути і за чужі спини не ховайся, – засвітив на нього оком Латочка. – Як Оксена не було – до гурту підпрягався, а побачив – зараз тобі язик у петлю скрутило. – Оце тобі на та радуйся! – спалахнув лицем Хома і ще нижче опустив голову. – Буцімто я говорив більше за вас (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- радуватися — ра́дуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- радуватися — див. радіти Словник синонімів Вусика
- радуватися — -уюся, -уєшся, недок. Те саме, що радіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- радуватися — Радіти, зрадіти, нарадітися, порадіти, урадіти, тішитися, втішатися, втішитися, повтішатися, натішатися, натішитися, понатішатися, потішатися, потішитися, стішатися, стішитися, повстішатися, утішатися, утішитися, повтішатися Словник чужослів Павло Штепа
- радуватися — (аж) душа́ (се́рце) раді́є (ра́дується) у кого і без додатка. Хто-небудь дуже задоволений чимсь, відчуває радість, насолоду, втіху від чогось. — Як стрінуся з просвіченим (освіченим) чоловіком, то в мене аж душа радіє (І. Фразеологічний словник української мови
- радуватися — РАДІ́ТИ (відчувати радість від чогось), РА́ДУВАТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ), ТІ́ШИТИСЯ, ПОТІША́ТИСЯ (маючи приємність, утіху від чогось); ТОРЖЕСТВУВА́ТИ (з приводу перемоги над кимсь, успіху в чомусь); ТРІУМФУВА́ТИ (з приводу якогось успіху). — Док. Словник синонімів української мови
- радуватися — РА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Те саме, що раді́ти. Та й сама радувалась, дивлячись на життя їх, миле та любе (Вовчок, І, 1955, 281); Радувався потай прикажчик, стежачи за сінокосом (Гончар, Таврія, 1952, 218)... Словник української мови в 11 томах
- радуватися — Радуватися, -дуюся, -єшся гл. Радоваться. Не радуйся чужому лихові. Ном. № 2338. Дай Боже дітками радуваться. Ном. № 4568. Словник української мови Грінченка