радуватися

РАДІ́ТИ (відчувати радість від чогось), РА́ДУВАТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ), ТІ́ШИТИСЯ, ПОТІША́ТИСЯ (маючи приємність, утіху від чогось); ТОРЖЕСТВУВА́ТИ (з приводу перемоги над кимсь, успіху в чомусь); ТРІУМФУВА́ТИ (з приводу якогось успіху). — Док.: зраді́ти, зра́дуватися розм. ура́дуватися (вра́дуватися) діал. уті́шитися (вті́шитися), сті́шитися розм. Вставало сонце з-за гори, Раділи люде встаючи (Т. Шевченко); (Сокуренко:) Невже ви не знаєте, що ми з Оксаною любимось вже більш року? Ви ж самі, дивлячись на наше кохання, радувались та втішались... (М. Кропивницький); (Химка:) Буде бабуся утішатися та доглядати онуків (Панас Мирний); Катруся тішилася своїм новим убранням (Н. Кобринська); Коли та дурниця забавляє вас, тішить, то чом же й не потішитись нею? (Панас Мирний); Віктор торжествував. Він відчував, що у нього наче виростають крила, — так радісно, сонячно було на душі (П. Автомонов); Михайло Щерба тріумфує в душі. Він, здається, добре зіграв свою роль (Д. Бедзик). — Пор. весели́тися.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

радуватися — ра́дуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
радуватися — див. радіти Словник синонімів Вусика
радуватися — -уюся, -уєшся, недок. Те саме, що радіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
радуватися — Радіти, зрадіти, нарадітися, порадіти, урадіти, тішитися, втішатися, втішитися, повтішатися, натішатися, натішитися, понатішатися, потішатися, потішитися, стішатися, стішитися, повстішатися, утішатися, утішитися, повтішатися Словник чужослів Павло Штепа
радуватися — РА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Те саме, що раді́ти. Та й сама радувалась, дивлячись на життя їх, миле та любе (Марко Вовчок); Радувався потай прикажчик, стежачи за сінокосом (О. Гончар); – Леонід тут поповиглядав тебе з Васильком... Словник української мови у 20 томах
радуватися — (аж) душа́ (се́рце) раді́є (ра́дується) у кого і без додатка. Хто-небудь дуже задоволений чимсь, відчуває радість, насолоду, втіху від чогось. — Як стрінуся з просвіченим (освіченим) чоловіком, то в мене аж душа радіє (І. Фразеологічний словник української мови
радуватися — РА́ДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Те саме, що раді́ти. Та й сама радувалась, дивлячись на життя їх, миле та любе (Вовчок, І, 1955, 281); Радувався потай прикажчик, стежачи за сінокосом (Гончар, Таврія, 1952, 218)... Словник української мови в 11 томах
радуватися — Радуватися, -дуюся, -єшся гл. Радоваться. Не радуйся чужому лихові. Ном. № 2338. Дай Боже дітками радуваться. Ном. № 4568. Словник української мови Грінченка