радіобачення
РАДІОБА́ЧЕННЯ, я, с.
Метод, що дозволяє за допомогою радіохвиль візуально спостерігати предмети, не видимі неозброєним оком.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- радіобачення — радіоба́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- радіобачення — -я, с. Одержання видимого зображення об'єктів за допомогою радіохвиль для вивчення внутрішньої будови об'єктів, непрозорих в оптичному діапазоні хвиль, і спостереження об'єктів, що знаходяться в оптично непрозорому середовищі. Великий тлумачний словник сучасної мови