радіобачення

радіоба́чення

-я, с.

Одержання видимого зображення об'єктів за допомогою радіохвиль для вивчення внутрішньої будови об'єктів, непрозорих в оптичному діапазоні хвиль, і спостереження об'єктів, що знаходяться в оптично непрозорому середовищі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіобачення — радіоба́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. радіобачення — РАДІОБА́ЧЕННЯ, я, с. Метод, що дозволяє за допомогою радіохвиль візуально спостерігати предмети, не видимі неозброєним оком. Словник української мови у 20 томах