радіохвилевід
РАДІОХВИЛЕВІ́Д, во́ду, ч.
Порожниста металева труба або діелектричний стрижень, усередині яких уздовж осі поширюються радіохвилі; використовується в радіолокаційній та інших станціях для передавання енергії від передавача до антени й від антени до приймача.
Атмосферні радіохвилеводи.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- радіохвилевід — радіохвилеві́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- радіохвилевід — -воду, ч. Канал, всередині або вздовж якого поширюються радіохвилі. Великий тлумачний словник сучасної мови