радіохвилевід

радіохвилеві́д

оду, ч.

Канал, всередині або вздовж якого поширюються радіохвилі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіохвилевід — радіохвилеві́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. радіохвилевід — РАДІОХВИЛЕВІ́Д, во́ду, ч. Порожниста металева труба або діелектричний стрижень, усередині яких уздовж осі поширюються радіохвилі; використовується в радіолокаційній та інших станціях для передавання енергії від передавача до антени й від антени до приймача. Атмосферні радіохвилеводи. Словник української мови у 20 томах