рама
РА́МА, и, ж.
1. Віконне дерев'яне сплетіння перев. прямокутної форми з шибками або без них.
На одній половині хати не було в вікнах рам, і жовта стіна дивилась на задвірок двома чорними дірами (М. Коцюбинський);
Вставлено у вікна другі рами, Вата і калина поміж рам (М. Рильський);
Сильний порив вітру вдарив рамою, посипалось скло (Є. Кравченко);
* У порівн. Одвірки затряслись, мов рами, І снасть од бою вся тріщить (І. Котляревський);
// Одвірки.
Тільки-но він вийшов, як у дверях появилася Лукерка. – Здрастуйте, ковалики, – проспівала вона, розіп'явшись у дверній рамі (Григорій Тютюнник);
// Довільної форми дерев'яна або металева оправа, яку вставляють у прорізи корпусу літака, автобуса і т. ін.
Круглі металеві рами ілюмінаторів склили товстим дзеркальним склом (З. Тулуб);
// Засклене сплетіння перев. великого розміру для захисту рослин у парниках і теплицях.
Буйно зеленіла під скляними рамами парникова розсада капусти й помідорів (А. Шиян);
– Ми таки навчилися .. вирощувати під рамами ранню редиску, щавель для борщу та зелену цибулю (Є. Кротевич).
2. Довільної форми оправа з різного матеріалу, в яку вставляють дзеркала, портрети, картини тощо.
На стіні у золотих рамах висіло здоровенне дзеркало (Панас Мирний);
Один куток був обчеплений і прикрашений образами в позолочених рамах (І. Нечуй-Левицький);
Картина на стіні у рамі, під рушником: зимовий ландшафт і вовк на горбі, а внизу у долині засніжене село (А. Головко);
* У порівн. Невисокий полковник стояв, як у рамі, у дверях хати, узявшись обома руками за одвірки (Л. Первомайський);
// перен. Те, що служить тлом чому-небудь, є його обрамленням, облямуванням.
На скелях стояла жінка з блідим обличчям в золотій рамі волосся (М. Коцюбинський);
Біля ставочка, отороченого подвійною рамою з очерету та кущів, стоїть .. нова охайна хата (М. Стельмах).
3. Прямокутник із скріплених між собою балок, планок і т. ін., що має різноманітне застосування в господарстві, промисловості тощо.
Забивання шпунтових рядів провадять за допомогою напрямних рам (з навч. літ.);
// Пристрій для стільників у вулику.
Біля вулика стояв з янтарною рамою осміхнений Марко Григорович (М. Стельмах).
4. Несуча частина машини, конструкції, установки і т. ін.; станина.
Якось Шурі довелося побачити вперше легендарні “катюші” .. Вкриті брезентами, піднявши рами, вони мчали і мчали на захід (О. Гончар);
Рама служить основою, до якої кріпляться механізми, агрегати і кузов автомобіля (з навч. літ.);
Тріснула рама культиватора, її треба було приварити (з газ.).
△ (1) Лісопи́льна ра́ма – машина для поздовжнього розпилювання колод, кряжів і брусів.
Значення в інших словниках
- рама — ра́ма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- рама — (дзеркала) оправа; (ікони) оклад; (віконна) коробка; (машини) станина; (авта) шасі; (воза) осада; П. облямівка; рамка, обрамок, мн. рямці. Словник синонімів Караванського
- рама — I -и, ч. В індійській міфології – одне з утілень бога Вішну. II -и, ж. 1》 Віконне дерев'яне сплетіння перев. прямокутної форми з шибками чи без них. || Дерев'яна дверна коробка, яку вставляють у прорізи стін будинків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рама — Ряма, рямка, рямочка Словник чужослів Павло Штепа
- рама — И, ж. 1. Огрядна мускулиста людина. 2. Тіло. Я тільки так різко повертаюсь всією рамою назад, йо-майо, не повірите! (Л. Подерев'янський). Словник сучасного українського сленгу
- рама — ра́ма (санскр.) 1. Герой давньоіндійського епосу «Рамаяна» і «Махабхарата». 2. В індійській міфології одне з втілень бога Вішну. Словник іншомовних слів Мельничука
- Рама — Герой індуської епопеї Рамаяна; зразок сина, чоловіка, правителя й воїна; визнаний одним із втілень бога Вішну. Універсальний словник-енциклопедія
- рама — хоч за ра́му клади́. Дуже гарний, вродливий. А тут ще й жінка (ви ж знаєте, як деякі жінки хорошіють після перших родів), розцвіла, мов польова рожечка, хоч живу за раму клади (Ірина Вільде). Фразеологічний словник української мови
- рама — Ра́ма, -ми; ра́ми, рам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рама — РА́МА, и, ж. 1. Віконне дерев’яне сплетіння перев. прямокутної форми з шибками або без них. На одній половині хати не було в вікнах рам, і жовта стіна дивилась на задвірок двома чорними дірами (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- рама — (нім.) 1. Облямування декоративного чи пластичного мотиву, існує теж так звана: рама голландська — поділена на мілкі чотирикутники. 2. Конструктивний елемент — стрижнева система. Архітектура і монументальне мистецтво
- рама — Рама, -ми ж. 1) Рама. 2) Переплетъ у окна, рама. 3) Зарубка. Вх. Лем. 459. Словник української мови Грінченка