1. Словник української мови у 20 томах

рантовий

РАНТОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до рант.

Рантовий ніж;

// Який має рант.

Мати справила їй аж двоє платтів з ситцю, заказала рантові чобітки на колодку (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рантовий — рантови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рантовий — -а, -е. Прикм. до рант. || Який має рант. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рантовий — РАНТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до рант; // Який має рант. Мати справила їй аж двоє платтів з ситцю, заказала рантові чобітки на колодку (Мирний, IV, 1955, 137). Словник української мови в 11 томах
  4. рантовий — Рантовий, -а, -е На ранту. Черевики рантові. Вас. 162. Рантові чобітки пошили тато. Миргор. у. Словник української мови Грінченка