рантовий

рантови́й

-а, -е.

Прикм. до рант.

|| Який має рант.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рантовий — рантови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рантовий — РАНТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до рант. Рантовий ніж; // Який має рант. Мати справила їй аж двоє платтів з ситцю, заказала рантові чобітки на колодку (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. рантовий — РАНТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до рант; // Який має рант. Мати справила їй аж двоє платтів з ситцю, заказала рантові чобітки на колодку (Мирний, IV, 1955, 137). Словник української мови в 11 томах
  4. рантовий — Рантовий, -а, -е На ранту. Черевики рантові. Вас. 162. Рантові чобітки пошили тато. Миргор. у. Словник української мови Грінченка