рантовий
рантови́й
-а, -е.
Прикм. до рант.
|| Який має рант.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рантовий — рантови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- рантовий — РАНТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до рант. Рантовий ніж; // Який має рант. Мати справила їй аж двоє платтів з ситцю, заказала рантові чобітки на колодку (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- рантовий — РАНТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до рант; // Який має рант. Мати справила їй аж двоє платтів з ситцю, заказала рантові чобітки на колодку (Мирний, IV, 1955, 137). Словник української мови в 11 томах
- рантовий — Рантовий, -а, -е На ранту. Черевики рантові. Вас. 162. Рантові чобітки пошили тато. Миргор. у. Словник української мови Грінченка