ратоборець
РАТОБО́РЕЦЬ, рця, ч.
1. заст. Ратник (у 1 знач.).
Чути гомін, брязкіт сталі, Десь видзвонюють мечі, Одбиваючи навали, Рідний край стережучи. І скликає ратоборців – Дзвін його [Києва] в світи гуде!.. (П. Усенко).
2. чого, уроч. Поборник, захисник чого-небудь.
Максимович – невтомний ратоборець, пристрасний пропагандист дружби всіх слов'янських народів (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ратоборець — ратобо́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ратоборець — див. воїн Словник синонімів Вусика
- ратоборець — -рця, ч. 1》 заст. Ратник (у 1 знач.). 2》 чого, уроч. Поборник, захисник чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ратоборець — Вояк, див. солдат, жовнір, рядовий Словник чужослів Павло Штепа
- ратоборець — БОРЕ́ЦЬ (той, хто бореться за здійснення чого-небудь), БОЄ́ЦЬ, ПОБО́РНИК книжн., СПОБО́РНИК книжн., РАТОБО́РЕЦЬ уроч. Шевченко-борець, поет, художник, Шевченко-людина завжди будив і будить у серцях людей глибоку до себе пошану й палку любов (В. Словник синонімів української мови
- ратоборець — РАТОБО́РЕЦЬ, рця, ч. 1. заст. Ратник (у 1 знач.). Чути гомін, брязкіт сталі, Десь видзвонюють мечі, Одбиваючи навали, Рідний край стережучи. І скликає ратоборців — Дзвін його [Києва] в світи гуде!.. (Ус., Дорогами.., 1951, 114). 2. чого, уроч. Словник української мови в 11 томах