рахівничий
РАХІВНИ́ЧИЙ, а, е.
Стос. до рахівництва й рахівника.
Андрійко виклав з шафи на стіл рахівничі книги.., новенькі, в гарних оправах (І. Цюпа);
Рахівничий персонал.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рахівничий — рахівни́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- рахівничий — -а, -е. Стос. до рахівництва і рахівника. Рахівничий персонал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рахівничий — Рахівни́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рахівничий — РАХІВНИ́ЧИЙ, а, е. Стос. до рахівництва і рахівника. Андрійко виклав з шафи на стіл рахівничі книги.., новенькі, в гарних оправах (Цюпа, Назустріч.., 1958, 317); Рахівничий персонал. Словник української мови в 11 томах