1. Словник української мови у 20 томах

рачачий

РА́ЧАЧИЙ, а, е.

Прикм. до рак¹;

// У якому живуть раки.

Почав [Ґава] встромлювати руку в рачачі печери і мало що не з кождої витягав величезного рака (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рачачий — ра́чачий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рачачий — -а, -е. Прикм. до рак I. || В якому живуть раки. Рачачі очі — витрішкуваті очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рачачий — ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг. Словник синонімів української мови
  4. рачачий — Ра́ча́чий, -ча, -че (від рак) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рачачий — РА́ЧАЧИЙ, а, е. Прикм. до рак¹; // В якому живуть раки. Почав [Гава] встромлювати руку в рачачі печери і мало що не з кождої витягав величезного рака (Фр., III, 1950, 51). Ра́чачі о́чі — витрішкуваті очі. Словник української мови в 11 томах
  6. рачачий — Рачачий, -а, -е Рачій, принадлежащій раку, относящійся къ раку, изъ раковъ сдѣланный. Рачача нога. Ном. № 425, стр. 302. Очі.... рачачі. Драг. 13. Словник української мови Грінченка