рачачий
ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг., БАЛУХА́ТИЙ вульг.; ВИ́ПУКЛИЙ, ОПУ́КЛИЙ (тільки про очі). — Сватай, Карпе, Палажку.. — Коли в Палажки очі витрішкуваті, як у жаби (І. Нечуй-Левицький); Сидів він за столом, ніби надутий насосом, круглий, витрішкуватий (І. Цюпа); На самому краю джерела сиділа велика вирлоока жаба (М. Стельмах); Пан Хоцінський блискотів сірими вирячкуватими очима на молоду (І. Нечуй-Левицький); Обертаєш до мене широкий вид з вирлатими, голубими очима (П. Куліш); На призьбі.. сидів юнак з бубном, біля нього — лупатий юнак (О. Гончар); За навислими бровами майже не видно було його банькатих очей (П. Колесник); Не раз проклинала (Надія) оту булькату козу, яку їй доводилось пасти (Я. Баш); Дивилися на нього.. балухаті очі Коростилевського (Я. Гримайло); Він блаженно прикриває тяжкими темними повіками випуклі очі (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- рачачий — ра́чачий прикметник Орфографічний словник української мови
- рачачий — -а, -е. Прикм. до рак I. || В якому живуть раки. Рачачі очі — витрішкуваті очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рачачий — РА́ЧАЧИЙ, а, е. Прикм. до рак¹; // У якому живуть раки. Почав [Ґава] встромлювати руку в рачачі печери і мало що не з кождої витягав величезного рака (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- рачачий — Ра́ча́чий, -ча, -че (від рак) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рачачий — РА́ЧАЧИЙ, а, е. Прикм. до рак¹; // В якому живуть раки. Почав [Гава] встромлювати руку в рачачі печери і мало що не з кождої витягав величезного рака (Фр., III, 1950, 51). Ра́чачі о́чі — витрішкуваті очі. Словник української мови в 11 томах
- рачачий — Рачачий, -а, -е Рачій, принадлежащій раку, относящійся къ раку, изъ раковъ сдѣланный. Рачача нога. Ном. № 425, стр. 302. Очі.... рачачі. Драг. 13. Словник української мови Грінченка