рація

РАДІОСТА́НЦІЯ (сукупність пристроїв для передавання й приймання радіохвиль); РА́ЦІЯ (перев. пересувна або переносна). Радіорупор розносив останні вісті з центральної радіостанції (О. Десняк); У них з собою рація. Хочуть зв'язатися з партизанами (М. Шеремет).

I. ПІДСТА́ВА (розумне обґрунтування чогось), РА́ЦІЯ, СЕНС, ГЛУЗД, РЕЗО́Н розм. Не було найменших підстав це зборище випадкових людей вважати за правомочний з'їзд (А. Головко); — Жукова мені заявила,.. що немає ніякої рації займатися перевихованням Гайдая (О. Донченко); В словах Сидорука є певний сенс (Ю. Бедзик); (Анна:) Скажіть, навіщо втікати нам тепер? Який в тім глузд? (Леся Українка); Буває ж, наприклад, що люди рішуче доламують речі, котрі не дуже навіть непоправно надломилися. А який — коли збоку оцінювати — в цьому резон? (Н. Тихий). — Пор. I. до́від, 1. при́від.

ПРОМО́ВА (публічне виголошення певних інформацій, міркувань тощо), ВИ́СТУП, МО́ВА, СЛО́ВО, РІЧ заст., ОРА́ЦІЯ заст., уроч.; РА́ЦІЯ заст. (вітальна). Промова діяла не гострою фразою, а самою предметністю теми і фактами, проти яких годі було щось заперечити (Є. Сверстюк); Саїд Алі непорушно сидів, слухав потік натяків, шпильок і докорів на свою адресу і, видимо, обмірковував свій останній виступ (І. Ле); Оборонець говорить довго та гарно, а Гнат цілою істотою відповідає на його мову: "так, так"... (М. Коцюбинський); Традиційне вступне слово говорить нинішній директор школи (з газети); Річ держав помічник мера, Перед ратушею ставши, Як проходив гурт поз нього (переклад Лесі Українки); — Ну що, панове! Чув я вашу довгу орацію (І. Франко); Іул, Енеїв як наслідник, похвальну рацію сказав (І. Котляревський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рація — Ра́ція: — (замість орація) промова [III] — Без дання рації: без подання причини [IX] — бесіда, промова [9,VI] — замість «орація» («коли почув таку рацію»): промова [II] — пайка [1,47,X] Словник з творів Івана Франка
  2. рація — ра́ція 1 іменник жіночого роду радіостанція ра́ція 2 іменник жіночого роду розумна підстава Орфографічний словник української мови
  3. рація — 1. (пересувна) радіостанція; 2. підстава, обґрунтовання; ФР. доцільність, розрахунок <н. нема рації>; (величальна) орація, промова. Словник синонімів Караванського
  4. рація — I -ї, ж. Радіостанція, звичайно пересувна або переносна. II -ї, ж. 1》 Розумна підстава, обґрунтування чого-небудь. || Розрахунок, користь, вигода. 2》 заст. Вітальна промова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рація — Слушність, глузд, див. резон Словник чужослів Павло Штепа
  6. рація — РА́ЦІЯ¹, ї, ж. Радіостанція, звичайно пересувна або переносна. – Я Крейсер, я Крейсер, як мене чути? Як мене чути? – скандував біля рації Саша Сіверцев (О. Гончар); Підтягаючи за собою автомат і рацію, він поповз по слизькій, вистеленій мохом землі (С. Словник української мови у 20 томах
  7. рація — ра́ція слушність, правота (ст): – Рація! – погодився Радлович. – Можемо все добути і нічого не маємо втратити (Марська); Видів, що баба випила. А як випила, то трудно, кожний інакше реаґує. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. рація — Думка, рада Словник застарілих та маловживаних слів
  9. рація — ра́ція [від ра(діостан)ція] переносна радіостанція малої потужності. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. рація — ма́ти ра́цію (сенс). 1. Правильно, слушно вважати, думати, говорити. — Ви абсолютно маєте рацію. Наша Батьківщина повинна ж колись перетворитись на .. сад (О. Довженко); — У суперечці народжується істина.— Знов ти маєш рацію,— згодився Васюта (Ю. Фразеологічний словник української мови
  11. рація — Ра́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. рація — РА́ЦІЯ¹, ї, ж. Радіостанція, звичайно пересувна або переносна. — Я Крейсер, я Крейсер, як мене чути? Як мене чути? — скандував біля рації Саша Сіверцев (Гончар, III, 1959, 156); Підтягаючи за собою автомат і рацію, він поповз по слизькій... Словник української мови в 11 томах
  13. рація — Рація, -ції ж. 1) Основаніе, причини, поводъ. Чи не мав но цей чоловік рації? О. 1862. VI. 96. І чи не мала ж вона рації написати до його після щирої розмови з ним? Левиц. І. 1. 303. 2) Привѣтственная рѣчь, поздравленіе. Словник української мови Грінченка