1. Словник української мови в 11 томах

рація

РА́ЦІЯ¹, ї, ж. Радіостанція, звичайно пересувна або переносна.

— Я Крейсер, я Крейсер, як мене чути? Як мене чути? — скандував біля рації Саша Сіверцев (Гончар, III, 1959, 156);

Підтягаючи за собою автомат і рацію, він поповз по слизькій, вистеленій мохом землі (Скл., Карпати, II, 1954, 20);

Рація була схована на возі під житньою соломою (Коз., Вибр., 1947, 81).

РА́ЦІЯ², ї, ж.

1. Розумна підстава, обгрунтування чого-небудь.

— Ой ви, Химченку! — докірливо, але по-батьківському почав казати Корніцький, — ви шукаєте рації, аргументації й т. ін. на кожнісінький свій вчинок (Крим., Вибр., 1965, 331);

// Розрахунок, користь, вигода.

Дядько уважає, що Вам нема жадної рації давати гроші ворожим до Вас людям (Л. Укр., V, 1956, 171);

Тікати не було рації. Хутір був оточений (Тулуб, Людолови, І, 1957, 141).

◊ Ма́ти ра́цію див. ма́ти²;

Признава́ти (призна́ти) ра́цію кому, рідко — вважати кого-небудь правим у чомусь.

— Авжеж, — підхопила Октуся, — от нехай-но панєнка [панянка] вбере довгу сукню, то признає нам рацію (Л. Укр., III, 1952, 658).

2. заст. Вітальна промова.

Посли к Латину приступились, Три рази низько поклонились, А старший рацію сказав (Котл., І, 1952, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рація — Ра́ція: — (замість орація) промова [III] — Без дання рації: без подання причини [IX] — бесіда, промова [9,VI] — замість «орація» («коли почув таку рацію»): промова [II] — пайка [1,47,X] Словник з творів Івана Франка
  2. рація — ра́ція 1 іменник жіночого роду радіостанція ра́ція 2 іменник жіночого роду розумна підстава Орфографічний словник української мови
  3. рація — 1. (пересувна) радіостанція; 2. підстава, обґрунтовання; ФР. доцільність, розрахунок <н. нема рації>; (величальна) орація, промова. Словник синонімів Караванського
  4. рація — I -ї, ж. Радіостанція, звичайно пересувна або переносна. II -ї, ж. 1》 Розумна підстава, обґрунтування чого-небудь. || Розрахунок, користь, вигода. 2》 заст. Вітальна промова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рація — Слушність, глузд, див. резон Словник чужослів Павло Штепа
  6. рація — РА́ЦІЯ¹, ї, ж. Радіостанція, звичайно пересувна або переносна. – Я Крейсер, я Крейсер, як мене чути? Як мене чути? – скандував біля рації Саша Сіверцев (О. Гончар); Підтягаючи за собою автомат і рацію, він поповз по слизькій, вистеленій мохом землі (С. Словник української мови у 20 томах
  7. рація — ра́ція слушність, правота (ст): – Рація! – погодився Радлович. – Можемо все добути і нічого не маємо втратити (Марська); Видів, що баба випила. А як випила, то трудно, кожний інакше реаґує. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. рація — Думка, рада Словник застарілих та маловживаних слів
  9. рація — ра́ція [від ра(діостан)ція] переносна радіостанція малої потужності. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. рація — ма́ти ра́цію (сенс). 1. Правильно, слушно вважати, думати, говорити. — Ви абсолютно маєте рацію. Наша Батьківщина повинна ж колись перетворитись на .. сад (О. Довженко); — У суперечці народжується істина.— Знов ти маєш рацію,— згодився Васюта (Ю. Фразеологічний словник української мови
  11. рація — РАДІОСТА́НЦІЯ (сукупність пристроїв для передавання й приймання радіохвиль); РА́ЦІЯ (перев. пересувна або переносна). Радіорупор розносив останні вісті з центральної радіостанції (О. Десняк); У них з собою рація. Хочуть зв'язатися з партизанами (М. Словник синонімів української мови
  12. рація — Ра́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. рація — Рація, -ції ж. 1) Основаніе, причини, поводъ. Чи не мав но цей чоловік рації? О. 1862. VI. 96. І чи не мала ж вона рації написати до його після щирої розмови з ним? Левиц. І. 1. 303. 2) Привѣтственная рѣчь, поздравленіе. Словник української мови Грінченка