реабілітація
РЕАБІЛІТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини.
Першим виступив місцевий наш поет Вишневий. Тема його вірша – реабілітація нової жінки – звучала лірично (Я. Качура).
2. юр. Відновлення в правах людини, стосовно до якої скасовано судовий вирок.
Вийшовши з залу суду, де розбиралась справа Теміра і закінчилась цілковитою його реабілітацією, Манченко побіг до лікарні, щоб сповістити про це доктора (В. Гжицький).
3. мед. Комплекс заходів, спрямованих на повернення працездатності хворого;
// соц. Заходи, спрямовані на відновлення соціального статусу особистості.
Найвразливіша категорія, яка найбільше потребує реабілітації, – це неповнолітні правопорушники, котрі потрапили до в'язниці неусвідомлено (з газ.).
Значення в інших словниках
- реабілітація — реабіліта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- реабілітація — Комплекс медичних, психологічних, педагогічних, технічних, професійних мір, спрямованих на відновлення (або компенсацію) порушених функцій організму і працездатності, обмеженої життєдіяльності хворих, інвалідів. Словник із соціальної роботи
- реабілітація — [реиаб'іл'ітац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- реабілітація — -ї, ж. 1》 Поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. 2》 юр. Відновлення в правах людини, стосовно якої скасовано судовий вирок. 3》 мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
- реабілітація — реабіліта́ція [від ре... і лат. habilitas (habilitatis) – придатність, спроможність] 1. Поновлення доброго імені, репутації. 2. Визнання особи, необгрунтовано притягнутої до кримінальної відповідальності, невинною повністю або у певній частині обвинувачення. Словник іншомовних слів Мельничука
- реабілітація — I комплекс виховних, освітніх і терапевтичних дій, покликаних дати змогу неповноцінним у фізичному чи психологічному плані дітям розвиватися в нормальному середовищі. Універсальний словник-енциклопедія
- реабілітація — Реабіліта́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- реабілітація — РЕАБІЛІТА́ЦІЯ, ї, ж. Поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. Першим виступив місцевий наш поет Вишневий. Тема його вірша — реабілітація нової жінки — звучала лірично (Кач. Словник української мови в 11 томах
- реабілітація — рос. реабилитация поновлення у правах, поновлення репутації безвинно потерпілих, що суміщається з компенсацією нанесених їм збитків. Eкономічна енциклопедія
- реабілітація — (лат.) Відбудова архітектурної пам'ятки у первісному стані. Архітектура і монументальне мистецтво