реабілітація

РЕАБІЛІТА́ЦІЯ, ї, ж. Поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини.

Першим виступив місцевий наш поет Вишневий. Тема його вірша — реабілітація нової жінки — звучала лірично (Кач., II, 1958, 17);

Коли відбувався величезний процес перетворення робітничого класу з класу в собі в клас для себе, відчув [М. Горький], що найголовніше — це боротьба за людину, реабілітація людини (Рад. літ-во, 10, 1968, 89).

2. юр. Відновлення в правах людини, стосовно якої скасовано судовий вирок.

Вийшовши з залу суду, де розбиралась справа Теміра і закінчилась цілковитою його реабілітацією, Манченко побіг до лікарні, щоб сповістити про це доктора (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 276).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

реабілітація — реабіліта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
реабілітація — Комплекс медичних, психологічних, педагогічних, технічних, професійних мір, спрямованих на відновлення (або компенсацію) порушених функцій організму і працездатності, обмеженої життєдіяльності хворих, інвалідів. Словник із соціальної роботи
реабілітація — [реиаб'іл'ітац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
реабілітація — -ї, ж. 1》 Поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. 2》 юр. Відновлення в правах людини, стосовно якої скасовано судовий вирок. 3》 мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
реабілітація — РЕАБІЛІТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Поновлення доброго імені, репутації несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. Першим виступив місцевий наш поет Вишневий. Тема його вірша – реабілітація нової жінки – звучала лірично (Я. Качура). 2. юр. Словник української мови у 20 томах
реабілітація — реабіліта́ція [від ре... і лат. habilitas (habilitatis) – придатність, спроможність] 1. Поновлення доброго імені, репутації. 2. Визнання особи, необгрунтовано притягнутої до кримінальної відповідальності, невинною повністю або у певній частині обвинувачення. Словник іншомовних слів Мельничука
реабілітація — I комплекс виховних, освітніх і терапевтичних дій, покликаних дати змогу неповноцінним у фізичному чи психологічному плані дітям розвиватися в нормальному середовищі. Універсальний словник-енциклопедія
реабілітація — Реабіліта́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
реабілітація — рос. реабилитация поновлення у правах, поновлення репутації безвинно потерпілих, що суміщається з компенсацією нанесених їм збитків. Eкономічна енциклопедія
реабілітація — (лат.) Відбудова архітектурної пам'ятки у первісному стані. Архітектура і монументальне мистецтво