1. Словник української мови у 20 томах

реабілітувати

РЕАБІЛІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.

1. кого, що. Поновлювати добре ім'я, репутацію несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини.

[Юркович:] Але... але ви, друже мій, помиляєтесь! Я тільки хочу реабілітувати добре ім'я Марії Іванівни... (М. Старицький);

– Я вважаю за потрібне в ім'я справедливості встановити нарешті істину і реабілітувати честь партизана (І. Муратов);

// що. Знаходити виправдання чому-небудь.

Жду .. надрукування “Тартюфа”, бажав би, щоб воно сталося якнайшвидше, і в цьому бажанні є немала частка егоїзму: хотілось би трохи реабілітувати свою працьовитість (В. Самійленко);

Титанові [металу] властиві чудові якості, які кінець кінцем реабілітують його дорожнечу (з газ.).

2. кого, юр. Поновлювати в правах людину, стосовно до якої скасовано судовий вирок.

Згодом усіх незаконно вивезених реабілітували, але ані конфіскованого майна, ані камениць не повернули (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реабілітувати — реабілітува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. реабілітувати — Поновлювати репутацію, повертати права, скасовувати знеславлення, визволяти із слави, д. відмивати; (на суді) виправдувати. Словник синонімів Караванського
  3. реабілітувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 кого, що. Поновлювати добре ім'я, репутацію несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. || що. Знаходити виправдання чому-небудь. 2》 юр. Поновлювати в правах людину, стосовно якої скасовано судовий вирок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. реабілітувати — Виправдувати, виправдати, повиправдувати, зневинувачувати, зневинуватити, позневинувачувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. реабілітувати — реабілітува́ти здійснювати реабілітацію. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. реабілітувати — Реабілітува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. реабілітувати — РЕАБІЛІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. кого, що. Поновлювати добре ім’я, репутацію несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. [Юркович:] Але… але ви, друже мій, помиляєтесь!... Словник української мови в 11 томах
  8. реабілітувати — рос. реабилитировать здійснювати реабілітацію. Eкономічна енциклопедія