1. Словник української мови в 11 томах

реабілітувати

РЕАБІЛІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех.

1. кого, що. Поновлювати добре ім’я, репутацію несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини.

[Юркович:] Але… але ви, друже мій, помиляєтесь! Я тільки хочу реабілітувати добре ім’я Марії Іванівни… (Стар., Вибр., 1959, 412);

— Я вважаю за потрібне в ім’я справедливості встановити нарешті істину і реабілітувати честь партизана (Мур., Жила.. вдова, 1960, 206);

// що. Знаходити виправдання чому-небудь.

Жду.. надрукування «Тартюфа», бажав би, щоб воно сталося якнайшвидше, і в цьому бажанні є немала частка егоїзму: хотілось би трохи реабілітувати свою працьовитість (Сам., II, 1958, 466);

Титанові [металу] властиві чудові якості, які кінець кінцем реабілітують його дорожнечу (Рад. Укр., 15.ІІ 1969, 3).

2. юр. Поновлювати в правах людину, стосовно якої скасовано судовий вирок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реабілітувати — реабілітува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. реабілітувати — Поновлювати репутацію, повертати права, скасовувати знеславлення, визволяти із слави, д. відмивати; (на суді) виправдувати. Словник синонімів Караванського
  3. реабілітувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 кого, що. Поновлювати добре ім'я, репутацію несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. || що. Знаходити виправдання чому-небудь. 2》 юр. Поновлювати в правах людину, стосовно якої скасовано судовий вирок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. реабілітувати — Виправдувати, виправдати, повиправдувати, зневинувачувати, зневинуватити, позневинувачувати Словник чужослів Павло Штепа
  5. реабілітувати — РЕАБІЛІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. кого, що. Поновлювати добре ім'я, репутацію несправедливо заплямованої або безпідставно звинуваченої людини. [Юркович:] Але... але ви, друже мій, помиляєтесь!... Словник української мови у 20 томах
  6. реабілітувати — реабілітува́ти здійснювати реабілітацію. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. реабілітувати — Реабілітува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. реабілітувати — рос. реабилитировать здійснювати реабілітацію. Eкономічна енциклопедія