реалістичний

РЕАЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до реалізму.

Стародавні міфи, народні пісні, фрагменти печерного живопису, які дійшли до нас, в основі своїй є реалістичними (з наук. літ.);

У поемі “Прометей” А. Малишко створив глибоко хвилюючий реалістичний образ захисника всього найдорожчого на землі – Вітчизни, народу, життя (з навч. літ.);

Його вдача була реалістична, любила ясність красок і простоту ліній (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реалістичний — реалісти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. реалістичний — РЕАЛІСТИЧНИЙ – РЕАЛЬНИЙ Реалістичний. 1. Який стосується реалізму, побудований на принципах реалізму. Вж. зі сл.: література, мистецтво, живопис, театр, твір, образ, драма, картина, метод, риси, традиції, відображення. Літературне слововживання
  3. реалістичний — -а, -е. Стос. до реалізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. реалістичний — реалісти́чний 1. Той, що стосується реалізму, властивий йому. 2. Заснований на реалізмі, пов’язаний з потребами життя, об’єктивними обставинами тощо. 3. Переносно – далекий від усього ідеального, піднесеного. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. реалістичний — Реалісти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. реалістичний — РЕАЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до реалізму. Стародавні міфи, народні пісні, фрагменти печерного живопису, які дійшли до нас, в основі своїй є реалістичними (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 19); У поемі «Прометей»... Словник української мови в 11 томах
  7. реалістичний — рос. реалистический 1. Той, хто реально оцінює ситуацію, становище і діє залежно від об'єктивної ситуації. 2. Переносно-далекий від усього ідеального, гіперболізованого. Eкономічна енциклопедія