регулювальник
РЕГУЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч.
1. Той, хто регулює рух транспорту на поворотах, перехрестях доріг, вулиць.
На перехрестях порожніх вулиць стояли поодинокі регулювальники та зрідка проходила автомашина (І. Багмут);
Ось продуктовий кіоск. Ось газетний... Скляна будка регулювальника вуличним рухом... (І. Муратов).
2. Той, хто регулює роботу машини, механізму, установки і т. ін.
Кадрами поливальників, регулювальників та машиністів дощувальних машин господарство забезпечене повністю (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- регулювальник — регулюва́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- регулювальник — -а, ч. 1》 Той, хто регулює дорожній рух (рух транспорту на поворотах, перехрестях доріг, вулиць; на залізничному переїзді, паромній переправі тощо). 2》 Той, хто регулює роботу машини, механізму, установки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- регулювальник — РЕГУЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто регулює рух транспорту на поворотах, перехрестях доріг, вулиць. На перехрестях порожніх вулиць стояли поодинокі регулювальники та зрідка проходила автомашина (Багмут, Записки.., 1961, 60); Ось продуктовий кіоск. Словник української мови в 11 томах