1. Словник української мови в 11 томах

регулювальник

РЕГУЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч.

1. Той, хто регулює рух транспорту на поворотах, перехрестях доріг, вулиць.

На перехрестях порожніх вулиць стояли поодинокі регулювальники та зрідка проходила автомашина (Багмут, Записки.., 1961, 60);

Ось продуктовий кіоск. Ось газетний… Скляна будка регулювальника вуличним рухом… (Мур., Свіже повітря.., 1962, 133).

2. Той, хто регулює роботу машини, механізму, установки і т. ін.

Кадрами поливальників, регулювальників та машиністів дощувальних машин господарство забезпечене повністю (Хлібороб Укр., 7, 1966, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регулювальник — регулюва́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. регулювальник — -а, ч. 1》 Той, хто регулює дорожній рух (рух транспорту на поворотах, перехрестях доріг, вулиць; на залізничному переїзді, паромній переправі тощо). 2》 Той, хто регулює роботу машини, механізму, установки і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. регулювальник — РЕГУЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто регулює рух транспорту на поворотах, перехрестях доріг, вулиць. На перехрестях порожніх вулиць стояли поодинокі регулювальники та зрідка проходила автомашина (І. Багмут); Ось продуктовий кіоск. Ось газетний... Словник української мови у 20 томах