регулярний

РЕГУЛЯ́РНИЙ, а, е.

1. Який відбувається, здійснюється, проводиться систематично, рівномірно, через певні проміжки часу.

Налагодився регулярний поштовий зв'язок, але листів від Ярослави не було (Л. Дмитерко);

Годівля худоби провадилася за графіком, молодняк випоювався молоком, чергування на корівнику було регулярне (Григорій Тютюнник);

Тільки в Петербурзі у зв'язку із заснуванням Академії наук регулярні інструментальні спостереження за явищами погоди було почато в 1725 році (з наук.-попул. літ.).

2. Який має встановлену постійну організацію й систематичний курс військового навчання (про армію, військо).

За походом з села вийшла група партизанів – чоловіка з півсотні, партизани намагалися йти в ногу і похизуватися перед регулярним військом (Ю. Яновський);

Один за одним промовляють до них [повстанців] з насипу комісари. Терпляче роз'яснюють, що відступати необхідно, що такий наказ штабарму – пробитися будь-що до своїх, з'єднатися з регулярними частинами Червоної Армії (О. Гончар);

// Який проводиться військовими частинами.

– Є постанова комісії “припинити козацьке свавілля”, так чого ж він [великий гетьман] панькається з ними? Кварцяного війська досить. І ця шушваль не встоїть проти нього в регулярному бою (З. Тулуб).

3. Геометрично правильний (про планування саду, парку і т. ін.).

У садово-парковому мистецтві існують два стилі насаджень – регулярний і пейзажний (із журн.).