регулярний

РЕГУЛЯ́РНИЙ, а, е.

1. Який відбувається, здійснюється, проводиться систематично, рівномірно, через певні проміжки часу.

Налагодився регулярний поштовий зв’язок, але листів від Ярослави не було (Дмит., Розлука, 1957, 192);

Годівля худоби провадилася за графіком, молодняк випоювався молоком, чергування на корівнику було регулярне (Тют., Вир, 1964, 131);

Тільки в Петербурзі у зв’язку із заснуванням Академії наук регулярні інструментальні спостереження за явищами погоди було почато в 1725 році (Наука.., 12, 1956, 20).

2. Який має встановлену постійну організацію і систематичний курс військового навчання (про армію, військо).

За походом з села вийшла група партизанів — чоловіка з півсотні, партизани намагалися йти в ногу і похизуватися перед регулярним військом (Ю. Янов., II, 1958, 219);

Один за одним промовляють до них [повстанців] з насипу комісари. Терпляче роз’яснюють, що відступати необхідно, що такий наказ штабарму — пробитися будь-що до своїх, з’єднатися з регулярними частинами Червоної Армії (Гончар, II, 1959, 110);

// Який проводиться військовими частинами.

— Є постанова комісії «припинити козацьке свавілля», так чого ж він [великий гетьман] панькається з ними? Кварцяного війська досить. І ця шушваль не встоїть проти нього в регулярному бою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 94).

3. Геометрично правильний (про планування саду, парку і т. ін.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регулярний — регуля́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. регулярний — [реигул’арнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. регулярний — -а, -е. 1》 Який відбувається, здійснюється, проводиться систематично, рівномірно, через певні проміжки часу. Регулярне відображення мат. — морфізм комплексних алгебраїчних багатовидів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. регулярний — Поточний, сталий Словник чужослів Павло Штепа
  5. регулярний — РЕГУЛЯ́РНИЙ, а, е. 1. Який відбувається, здійснюється, проводиться систематично, рівномірно, через певні проміжки часу. Налагодився регулярний поштовий зв'язок, але листів від Ярослави не було (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. регулярний — регуля́рний (від лат. regularis – рівномірний, правильної форми) рівномірний; ¤ р-а армія – війська постійної армії, які систематично поповнюються з нових призовів, мають встановлену організацію і проходять курс військового навчання. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. регулярний — ПРА́ВИЛЬНИЙ (який задовольняє правила пропорції та симетрії), ПРОПОРЦІ́ЙНИЙ, СТРО́ГИЙ, РЕГУЛЯ́РНИЙ, ДОМІ́РНИЙ, ПРА́ВИЙ заст.; КЛАСИ́ЧНИЙ (про риси обличчя, будову тіла — який нагадує зразки старогрецького і римського мистецтва). Словник синонімів української мови