1. Словник української мови у 20 томах

регімент

РЕГІМЕ́НТ, у, ч., заст.

Полк.

– Я нічого не кажу. Що я знаю. Ми ж були кожний при іншім регіменті. Я при артилерії, він при піхоті (О. Кобилянська);

– В Коломиї наші зненацька скочили гітлерівцям на голову, а в Делятині загорнули в сак цілий-цілісінький мадярський регімент з офіцерами і жандармами... (П. Козланюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регімент — регіме́нт іменник чоловічого роду полк арх. Орфографічний словник української мови
  2. регімент — -у, ч., заст., рідко. Полк найманого війська. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. регімент — регімент, реємент, реймент військова частина, полк, загін Словник застарілих та маловживаних слів
  4. регімент — РЕГІМЕ́НТ, у, ч., заст., рідко. Полк найманого війська. — Я нічого не кажу. Що я знаю. Ми ж були кожний при іншім регіменті. Я при артилерії, він при піхоті (Коб. Словник української мови в 11 томах